більярд
БІЛЬЯ́РД, ч.
1. род. у. Гра кулями на спеціально обладнаному столі.
Яких тільки розваг не було тут [в ігротеці]!.. Особливо мене приваблював дитячий більярд (Л. Смілянський).
2. род. а. Обтягнутий сукном стіл із бортами, лузами, кулями та киями для цієї гри.
Новий більярд виблискував свіжим лаком (О. Десняк).
Словник української мови (СУМ-20)