біоелектричний
БІОЕЛЕКТРИ́ЧНИЙ, а, е.
1. Пов'язаний з наявністю в живих організмах і рослинах електричних струмів.
Біоелектричний потенціал на клітинній мембрані в стані спокою є наслідком високої проникності мембрани для іонів (з навч. літ.);
Біоелектрична активність.
2. Який ґрунтується на використанні електричних струмів, що виникають у живих організмах і рослинах.
Біоелектричний протез містить електроди, що зчитують електричний струм, який виробляється м'язами під час їхнього скорочення (із журн.).
Словник української мови (СУМ-20)