біозахист
БІОЗА́ХИСТ, у, ч., спец.
1. Захист організму від шкідливої дії чинників довкілля.
Завдяки своїм фізико-хімічним властивостям зернові біокоректори допомагають вгамувати апетит і знизити затрати енергії, нормалізують окиснювальні процеси і забезпечують біозахист (з наук. літ.).
2. Захист матеріалів та споруд від псування через біологічні чинники.
Пліснява та грибок здатні зруйнувати наші житла, історико-архітектурні пам'ятки, якщо не вжити термінових заходів з біозахисту споруд (з наук.-попул. літ.).
3. Збереження певних видів тварин шляхом розведення необхідних для їх життєдіяльності організмів (комах, дрібних тварин і т. ін.).
Збереження біоценозів, де живуть певні види комах, є свого роду біозахистом для птахів (з наук.-попул. літ.).
Словник української мови (СУМ-20)