біопаливо

БІОПА́ЛИВО, а, с.

1. Органічні матеріали, такі як деревина, спирти, олії, відходи, залишки продуктів харчування, сміття, що використовуються для виробництва енергії.

Основним засобом обігрівання парників є біопаливо (з наук. літ.);

Біопаливо – поновлюване джерело енергії на відміну від інших природних ресурсів, таких як нафта, вугілля і ядерне паливо (з наук.-попул. літ.);

Промислового розвитку набули установки для переробки відходів у компост, біопаливо для парникових господарств (з газ.).

2. Паливо з біологічної сировини для двигунів внутрішнього згоряння, яке одержують шляхом переробки цукрової тростини, кукурудзи або рослинної олії (з ріпаку, соняшнику, сої і т. ін.).

Біодизель з ріпакової і соняшникової олії та алкоголь з цукрового буряку і кукурудзи належали до першої генерації біопалива (з газ.).

Значення в інших словниках

1. біопаливо — біопа́ливо іменник середнього роду  Орфографічний словник української мови
2. біопаливо — -а, с. Гній, сміття або інші органічні речовини, які, перегниваючи, виділяють тепло, що використовується для обігрівання парників.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. біопаливо — БІОПА́ЛИВО, а, с. Гній, сміття або інші органічні речовини, які, перегниваючи, виділяють тепло, що використовується для обігрівання парників. Основним засобом обігрівання парників є біопаливо (Овоч. закр. і відкр. грунту, 1957, 22).  Словник української мови в 11 томах