Словник української мови у 20 томах

біополімери

БІОПОЛІМЕ́РИ, ів, мн. (одн. біополіме́р, у, ч.), біол.

Природні високомолекулярні сполуки, що є структурною основою всіх живих організмів і відіграють важливу роль у процесах їх життєдіяльності.

Дані досліджень дають змогу припустити, що макромолекули, близькі до біополімерів, можуть виникнути і в умовах інших планет (з наук. літ.).

Словник української мови (СУМ-20)

Значення в інших словниках

  1. біополімери — біополіме́ри (від біо... та полімери) високомолекулярні природні сполуки, які є структурною основою усіх живих організмів і зумовлюють найважливіші життєві процеси в них.  Словник іншомовних слів Мельничука
  2. біополімери — Загальна назва високомолекулярних органічних сполук тваринного та рослинного походження, напр., білки, нуклеїнові кислоти, полісахариди.  Універсальний словник-енциклопедія