біополімери
БІОПОЛІМЕ́РИ, ів, мн. (одн. біополіме́р, у, ч.), біол.
Природні високомолекулярні сполуки, що є структурною основою всіх живих організмів і відіграють важливу роль у процесах їх життєдіяльності.
Дані досліджень дають змогу припустити, що макромолекули, близькі до біополімерів, можуть виникнути і в умовах інших планет (з наук. літ.).
Словник української мови (СУМ-20)