Словник української мови у 20 томах

біостимулятор

БІОСТИМУЛЯ́ТОР, а, ч.

Біологічно активна речовина, яка стимулює роботу певного органа чи процеси життєдіяльності в організмі.

Застосування біостимуляторів визнано одним із найбільш високорентабельних заходів підвищення продуктивності посівів (з наук.-попул. літ.);

З'ясовано, що ехінацея пурпурова – чудовий біостимулятор загальної дії (із журн.).

Словник української мови (СУМ-20)

Значення в інших словниках

  1. біостимулятор — біостимуля́тор іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови