біосупутник
БІОСУПУ́ТНИК, а, ч.
Штучний супутник Землі, признач. для біологічних досліджень.
Оскільки вертикальні старти не давали інформації про тривалу невагомість, біосупутник планувався Корольовим серед найперших (з наук.-попул. літ.).
Словник української мови (СУМ-20)