бітенг
БІ́ТЕНГ, а, ж., мор.
Чавунна або сталева порожниста тумба на судні, признач. для кріплення буксирних тросів або якірного каната.
Навколо бітенга також закручують якірний ланцюг для зменшення швидкості його руху під час спускання якоря (з наук.-попул. літ.).
Словник української мови (СУМ-20)