Словник української мови у 20 томах

бітумізація

БІТУМІЗА́ЦІЯ, ї, ж.

1. Штучне заповнення тріщин у ґрунтах і гірських породах розплавленим природним бітумом.

Бітумізація гірських порід вперше була застосована в США у 1926 р. (з наук. літ.).

2. Анаеробний процес розкладання багатих на жири й білки органічних речовин із втратою кисню, внаслідок якого збільшується вміст вуглецю та водню й утворюються парафіни й нафтени.

У подальшому за допомогою анаеробних бактерій відбувається бітумізація мулу і він перетворюється на сапропель (з наук. літ.).

Словник української мови (СУМ-20)

Значення в інших словниках

  1. бітумізація — бітуміза́ція іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
  2. бітумізація — Битуминизация (битумизация) — bituminization, bituminous grouting of rock — *Bituminierung von Gesteinen — 1) Штучне заповнення тріщин у ґрунтах і гірських породах розплавленим природним бітумом. Призначена для створення гідроізоляц.  Гірничий енциклопедичний словник
  3. бітумізація — -ї, ж.: Бітумізація ґрунтів — спосіб закріплювання ґрунтів бітумом, що нагнітають через пробурені у ґрунті свердловини.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. бітумізація — бітуміза́ція 1. Заповнення тріщин у грунтах і гірських породах розплавленим природним бітумом. 2. Розклад органічних речовин, внаслідок якого збільшується вміст вуглецю та водню й утворюються парафіни й нафтени.  Словник іншомовних слів Мельничука