бітумізація
БІТУМІЗА́ЦІЯ, ї, ж.
1. Штучне заповнення тріщин у ґрунтах і гірських породах розплавленим природним бітумом.
Бітумізація гірських порід вперше була застосована в США у 1926 р. (з наук. літ.).
2. Анаеробний процес розкладання багатих на жири й білки органічних речовин із втратою кисню, внаслідок якого збільшується вміст вуглецю та водню й утворюються парафіни й нафтени.
У подальшому за допомогою анаеробних бактерій відбувається бітумізація мулу і він перетворюється на сапропель (з наук. літ.).
Словник української мови (СУМ-20)