Словник української мови у 20 томах

біфокальний

БІФОКА́ЛЬНИЙ, а, е, фіз.

Частини якого мають різну оптичну силу.

Лабораторія клітинної біології придбала новий біфокальний мікроскоп (з газ.);

// У якому використано комбіновані лінзи з різним фокусом.

Вчителям можуть бути корисними біфокальні лінзи, за допомогою яких можна однаково добре бачити як на близькі, так і на далекі відстані (з наук.-попул. літ.).

Словник української мови (СУМ-20)

Значення в інших словниках

  1. біфокальний — -а, -е: Біфокальні скельця — оптичні лінзи, верхня частина яких має одну оптичну силу, а нижня іншу.  Великий тлумачний словник сучасної мови