бієкція
БІЄ́КЦІЯ, ї, ж., мат.
Взаємно однозначне відображення двох множин.
Інтуїтивно можна визначити бієкцію як відповідність, яка асоціює один елемент вхідної множини з одним і тільки одним елементом іншої множини і навпаки, одному елементу вихідної множини відповідає один і лише один елемент вхідної множини (з навч. літ.).
Словник української мови (СУМ-20)