вагонниця

ВАГО́ННИЦЯ, і, ж.

Жін. до ваго́нник.

Маю одинадцять років стажу роботи вагонницею (із журн.).

Значення в інших словниках

1. вагонниця — ваго́нниця іменник жіночого роду, істота  Орфографічний словник української мови
2. вагонниця — -і. Жін. до вагонник.  Великий тлумачний словник сучасної мови