Словник української мови у 20 томах

важкорозчинний

ВАЖКОРОЗЧИ́ННИЙ, а, е, хім.

Який повільно, погано розчиняється.

Більша частина сполук фосфору перебуває у важкорозчинній формі, що обмежує їх засвоєння рослинами (з наук.-попул. літ.);

Важкорозчинні солі;

Важкорозчинні фосфати металів.

Словник української мови (СУМ-20)

Значення в інших словниках

  1. важкорозчинний — важкорозчи́нний прикметник  Орфографічний словник української мови
  2. важкорозчинний — -а, -е. Якого неможливо легко розчинити.  Великий тлумачний словник сучасної мови