важненький
ВАЖНЕ́НЬКИЙ, а, е, розм.
Пестл. до ва́жний.
“Маленький, та важненький”, – говорив про нього дід Кошіль ще позаторік, коли він був побережником Таксаревого лісу і заходив не раз до Матвія (У. Самчук);
– В мене овесець важненький, дешево віддам (Г. Квітка-Основ'яненко).
Словник української мови (СУМ-20)