вакації
ВАКА́ЦІЇ, ій, мн.
Канікули, перерва в роботі навчальних закладів, установ.
– Чи ви скінчили академію, чи тільки приїхали на вакації? (І. Нечуй-Левицький);
– Чому ти не в школі, Андрушко? Чи у вас тепер вакації? (О. Кобилянська);
На щастя, прийшов липень, а з ним і вакації. Данко не ходив до школи і Ладо цілими днями працював з ним над музикою (Б. Лепкий);
Один раз на рік, на різдвяні вакації, він приходив до міського клубу на танцювальний вечір, щоб протанцювати мазурку й одразу піти додому, заговівши на цілий рік (Б. Антоненко-Давидович);
Я – додому на вакації, вона – у Карпати з лижами (Ю. Андрухович).
Словник української мови (СУМ-20)