вакуумувати
ВАКУУМУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок. і док., що, спец.
1. Видаляти газ, пару, воду з апаратів, посудин і т. ін. з метою отримання в них тиску, значно нижчого за атмосферний.
Технологічні апарати, місткості та трубопроводи перед заповненням їх матеріалами або газами, здатними утворювати з повітрям вибухонебезпечні суміші, необхідно продувати інертним газом, пропарювати чи вакуумувати (з наук.-техн. літ.);
Перед запуском установку необхідно вакуумувати за допомогою вакуум-насоса (з наук.-попул. літ.).
2. Піддавати дії вакууму.
Бетон вакуумують за допомогою вакуум-камер різних конструкцій, розрідження в яких здійснюється за допомогою вакуум-насоса (з наук.-техн. літ.);
Завод відновив випуск кулькопідшипникової сталі, яку, згідно з вимогами, вакуумують (з газ.).
Словник української мови (СУМ-20)