валькований

ВАЛЬКО́ВАНИЙ, а, е.

Зробл. із глини з домішкою соломи.

Декотрі жонаті вербівці .. поробили собі вальковані хати (І. Нечуй-Левицький);

Непокоїло безлюддя, мертвотна тиша – здавалось, усе живе давно покинуло вальковані мазанки (Б. Левін).

Значення в інших словниках

1. валькований — валько́ваний дієприкметник  Орфографічний словник української мови
2. валькований — -а, -е. Зробл. із глини.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. валькований — Валько́ваний, -на, -не  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
4. валькований — ВАЛЬКО́ВАНИЙ, а, е. Зробл. із глини. Декотрі жонаті вербівці.. поробили собі вальковані хати (Н.-Лев., II, 1956, 240).  Словник української мови в 11 томах