валяння
ВАЛЯ́ННЯ, я, с.
Дія за знач. валя́ти 2 і валя́тися 1.
Під містечком Буками Павло Алеппський бачив на одній гаті чотири млини “з хитрими двигунами та пристроями для різних робіт: мелення зерна, товчення крупів і солоду, пресування льону, валяння сукна” (з наук.-попул. літ.);
Ця голосна музика завжди заважала моєму ранковому валянню, що мене дуже дратувало (із журн.).
Словник української мови (СУМ-20)