Словник української мови у 20 томах

ванадати

ВАНАДА́ТИ, ів, мн. (одн. ванада́т, у, ч.).

Група мінералів, солей ванадієвої кислоти, зокрема руди ванадію, рідше – урану; основна сировина для добування ванадію.

Залізні осадові руди збагачуються фосфатами, арсенатами, ванадатами (з наук. літ.).

Словник української мови (СУМ-20)

Значення в інших словниках

  1. ванадати — -ів, мн. Солі ванадієвих кислот, що використовуються у текстильній промисловості.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. ванадати — ванада́ти група мінералів – солей ванадієвої кислоти (ванадиніт, карнотит та ін.). Є рудами ванадію, рідше – урану.  Словник іншомовних слів Мельничука