вантажоодержувач
ВАНТАЖООДЕ́РЖУВАЧ, а, ч.
Юридична або фізична особа, якій належить отримати вантаж у зазначеному вантажовідправником пункті; вантажоотримувач.
Вантажі в контейнерах, що прибули зі справними пломбами, видаються вантажоодержувачам без перевірки їх ваги та вмісту (з наук. літ.);
Накладна, підписана вантажовідправником, супроводжує вантаж на всьому шляху його слідування і видається вантажоодержувачу в пункті призначення разом з вантажем (з навч. літ.).
Словник української мови (СУМ-20)