Словник української мови у 20 томах

варистор

ВАРИ́СТОР, а, ч., техн.

Напівпровідниковий резистор, опір якого залежить від прикладеної до нього напруги.

Варистори використовуються в цехах, де необхідно обмежити напругу на деяких елементах (з наук.-попул. літ.).

Словник української мови (СУМ-20)

Значення в інших словниках

  1. варистор — вари́стор іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
  2. варистор — -а, ч. Напівпровідниковий резистор, що його електропровідність залежить від прикладеної напруги.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. варистор — вари́стор [англ. varistor, від vari (able) – змінний і (resi) stor – опір] напівпровідниковий резистор, електричний опір або провідність якого нелінійно змінюються залежно від напруги.  Словник іншомовних слів Мельничука