Словник української мови у 20 томах

варшав'яни

ВАРШАВ'Я́НИ, я́н, мн. (одн. варшав'я́нин, а, ч.; варшав'я́нка, и, ж.).

Мешканці Варшави.

– Але то, може, не скрізь по селах так, – защебетала варшав'янка (Леся Українка);

Варшав'яни відразу пізнавали іноземних делегатів і радісно вітали їх (С. Журахович);

Страшного напруженого вечора варшав'яни почули сигнал тривоги – шість вибухів з гармат (О. Іваненко);

Картину купив якийсь можновладець, варшав'янин (Р. Андріяшик).

Словник української мови (СУМ-20)

Значення в інших словниках

  1. варшав'яни — -ян, мн. (одн. варшав'янин, -а, ч.; варшав'янка, -и, ж.). Жителі Варшави.  Великий тлумачний словник сучасної мови