варіометр
ВАРІО́МЕТР, а, ч.
1. У радіотехніці – котушка змінної індуктивності, признач. для настроювання коливального контуру.
Усередині обмотки котушки переміщується сердечник із магнітодіелектрика, який змінює в незначних межах індуктивність для настроювання коливального контуру (з наук.-техн. літ.).
2. В авіації – пілотажний контрольно-вимірювальний прилад для визначення швидкості зміни висоти польоту.
Обладнання літака залежно від призначення поділяється на пілотажно-навігаційне (варіометри, авіагоризонти, компаси та ін.), для контролю за роботою двигунів (манометри, витратоміри та ін.) і допоміжне (амперметри, вольтметри та ін.) (з наук.-попул. літ.).
Словник української мови (СУМ-20)