Словник української мови у 20 томах

варієтет

ВАРІЄТЕ́Т, у, ч., зоол.

Сукупність особин одного виду, що відрізняються однією або кількома ознаками від інших особин того ж виду.

Таксономічна група благородного оленя складається із багатьох видів, підвидів і варієтетів (з навч. літ.).

Словник української мови (СУМ-20)

Значення в інших словниках

  1. варієтет — варієте́т іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
  2. варієтет — -у, ч. У біологічній систематиці – сукупність особин одного виду, які різняться однією або кількома ознаками.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. варієтет — варієте́т (нім. Varietat, від лат. varietas – відміна) у біологічній систематиці сукупність особин одного виду, які відрізняються між собою однією або кількома (здебільшого морфологічними) ознаками.  Словник іншомовних слів Мельничука
  4. варієтет — див. різновид  Універсальний словник-енциклопедія