ватерлінія
ВАТЕРЛІ́НІЯ, ї, ж., мор.
Лінія дотику поверхні води з корпусом плаваючого судна.
Коли перевантажена галера ховала в кучугурах хвиль червоний бакан ватерлінії, похід на мить зупинявся (З. Тулуб);
Величезний, в десять тисяч тонн місткістю, він [корабель] сидів у воді набагато нижче ватерлінії (Д. Ткач);
Коли ватерлінія маленької “Ціцелії” почала зникати під водою, Мечислав зрозумів, що за один рейс усього золота не забереш (М. Білкун);
* У порівн. На стінах будиночків, як ватерлінії на корпусах суден, смугами тягнуться сліди весняних повеней (О. Гончар).
Словник української мови (СУМ-20)