ватований
ВАТО́ВАНИЙ, а, е.
Дієпр. пас. до ватува́ти.
Заплющивши очі, він [кларнетист] хитавсь взад і вперед своїм важким, ситим тулубом, одягненим у чорну ватовану піджачину (М. Коцюбинський);
Вони всі троє одягнені в грубі білі ватовані маскувальні зимові куртки з каптурами і такі самі штани, товсті повстяні чоботи, на руках рукавиці (із журн.).
Словник української мови (СУМ-20)