ватяник
ВА́ТЯНИК, а, ч.
Те саме, що ва́тник.
Двері прочинилися, і Арсен Загорний, величезний і темний у своєму ватянику і високих чоботях, став на порозі (В. Собко);
Увійшов сонний чоловік у старенькому ватянику (М. Циба).
Словник української мови (СУМ-20)