вахтовий
ВАХТОВИ́Й, а́, е́.
1. мор. Прикм. до ва́хта¹ 1.
Семен Іванович Трофімов вийшов з каюти і піднявся на місток, де з кутка в куток походжав вахтовий начальник (М. Трублаїні).
2. мор. Який стоїть на вахті (див. ва́хта¹ 1).
Подивившись, що робить вахтовий матрос, Лейте пройшов на корму (М. Трублаїні);
На палубі, як і перед тим, гуділи вентилятори, а вахтові матроси стояли на своїх постах (В. Кучер);
// у знач. ім. вахтови́й, во́го, ч. Той, хто стоїть на вахті.
В цей час до каюти увійшов вахтовий (П. Панч).
3. Стос. до вахти (див. ва́хта¹ 3).
Він подався на раніше заплановану перевірку роботи вахтових бригад три дні тому (із журн.);
// Признач. для перевезення вахти (див. ва́хта¹ 3).
Основною продукцією заводу з випуску бурового устаткування є бурові вежі, вахтові автомашини для перевезення бурових бригад, бульдозери на базі тракторів (з наук. літ..);
// У якому перебуває вахта (див. ва́хта¹ 3) (про селище, місце і т. ін.).
Нашу розмову ми почали з далеких чорнобильських днів 1986 року, коли ми разом із групою письменників побували у вахтовому селищі ліквідаторів аварії на ЧАЕС (з газ.).
Словник української мови (СУМ-20)