вбрести
ВБРЕСТИ́ (УБРЕСТИ́), вбреду́, вбреде́ш, док.
1. Зайти, увійти у воду, високу густу рослинність і т. ін.
– Де ж ви вбрели там в ті лопухи чи реп'яхи? – спитав Масюк (І. Нечуй-Левицький);
Межею од шляху в жито вбрела [дівчина]... (А. Головко);
Вода ласкава, солодка. П'ю ще раз, убрівши по коліна [в річку] (О. Довженко).
2. перен. Потрапити в скрутне становище.
Я ж, боячись, щоб мене не сватано, да в таке вбрела, що ледве за рік вирнула (Ганна Барвінок).
Словник української мови (СУМ-20)