ввіткати
ВВІТКА́ТИ (УВІТКА́ТИ), тчу́, вві́тче́ш, док., що.
1. Уставити, вплести за допомогою ткання нитку, візерунок і т. ін.
Кубинське волокно сизаль у гобеленах застосовують для створення пухнастої фактури. Для цього поодинокі нитки сизалю ввіткають у структуру гобелена, залишаючи вільними довгі кінці волокон, які й утворюють пухнастість (з наук.-попул. літ.).
2. перен. Ввести, вставити, додати що-небудь окреме, часткове в загальне, ціле, з'єднуючи з ним.
Молодий письменник органічно ввіткав народнопоетичні зразки у своє художнє полотно (із журн.);
Увітчу свої візерунки в гармонію світу (із журн.).
Словник української мови (СУМ-20)