вв'язувати
ВВ'Я́ЗУВАТИ¹ (УВ'Я́ЗУВАТИ), ую, уєш, недок., ВВ'ЯЗА́ТИ (УВ'ЯЗА́ТИ), вв'яжу́, вв'я́жеш, док.
1. що. Уплітати в'язанням.
Тонкі троси, вв'язані горизонтально між вантами, утворюють сходинки для підйому на щогли (з наук.-попул. літ.).
2. кого, що у що, перен. Те саме, що вплу́тувати 2.
У сучасній ситуації важливо не ув'язувати державу в світові перипетії, сповідуючи політику послідовного нейтралітету (з публіц. літ.);
– Радять, щоб батьки пішли до декана... Ох, як не хочеться мені їх у це діло вв'язувати! (із журн.).
ВВ'Я́ЗУВАТИ² див. ув'я́зувати².
Словник української мови (СУМ-20)