Словник української мови у 20 томах

вгомоняти

ВГОМОНЯ́ТИ див. угомо́нювати.

Словник української мови (СУМ-20)

Значення в інших словниках

  1. вгомоняти — вгомоня́ти дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
  2. вгомоняти — ЗАСПОКО́ЇТИ (заглушити, розвіяти чий-небудь неспокій, тривогу, хвилювання і т. ін.), УТІ́ШИТИ (ВТІ́ШИТИ), УТИХОМИ́РИТИ (ВТИХОМИ́РИТИ) рідше, ПОТІ́ШИТИ рідше, УГАМУВА́ТИ (ВГАМУВА́ТИ), СТІ́ШИТИ розм., УГО́ВТАТИ (ВГО́ВТАТИ) розм.  Словник синонімів української мови