вдалеч
ВДА́ЛЕЧ (УДА́ЛЕЧ), присл., поет.
Те саме, що вдалину́.
Хустина у руці, Сльозина на щоці, І палуба сумна, Що вдалеч одпливає (Т. Масенко);
Славтеся, пісні дороги, Пройдені вдалеч і вшир (П. Воронько);
Недавнечко котилися удалеч жовті хвилі, нескошені лани ховали якусь таїну, а тепер земля була образливо оголена, суха, в ряботинні стерні (Ю. Мушкетик).
Словник української мови (СУМ-20)