вдвадцяте
ВДВАДЦЯ́ТЕ (УДВАДЦЯ́ТЕ), присл.
У двадцятий раз.
– Може, ви, бабусю, знаєте, де живе Покуть? – спитав він чи не вдвадцяте (П. Панч);
Погана і зайва невпевненість юриста у своїх діях – замість того, щоб зробити декілька інших справ, він удвадцяте перевірятиме свою роботу (з газ.).
Словник української мови (СУМ-20)