ве
ВЕ, виг., розм.
Уживається для вираження огиди, страху і т. ін.
– Отрута діє через півгодини. – Краще б зразу, – зітхнув Місько. І ликнув “отруту”. – Ве-е, яка гидота (Ю. Винничук);
Бувало, коли не зайдеш у хату: сидить по три чи чотири слабих, обвішані п'явками. Ве! Бридкими, товстими! Спочатку я тими п'явками гидувала і страх як боялася їх (Г. Тарасюк).
Словник української мови (СУМ-20)