Словник української мови у 20 томах

вейкбординг

ВЕЙКБО́РДИНГ, у, ч.

Водний вид спорту – пересування по поверхні води за допомогою вейкборда, тримаючись за трос, приєднаний до катера чи іншого плавального засобу, і виконуючи різні трюки.

У вейкбордингу спортсмен тримається за трос, прикріплений до катера-буксирувальника або до канатної дороги (з наук.-попул. літ.);

Особливо динамічно вейкбординг став розвиватися на початку 90-х років. Він зробив революцію у водному спорті так само, як свого часу сноуборд у гірськолижному (із журн.).

Словник української мови (СУМ-20)