векторкардіограф
ВЕКТОРКАРДІО́ГРАФ, а, ч.
Прилад для реєстрації векторкардіограми.
У векторкардіографі реєструвальним пристроєм є катодно-променева трубка, а для відведення використовуються дві пари електродів, розміщених на тілі обстежуваного пацієнта у відповідній площині (з наук. літ.);
Палату шокотерапії у лікарні оснащено апаратами штучного дихання, векторкардіографом (із журн.).
Словник української мови (СУМ-20)