великоголовий
ВЕЛИКОГОЛО́ВИЙ, а, е.
Який має велику голову; головатий.
Ціла родина знає дуже добре, чим пахне, коли збудити у батькові, їх могутньому, барчистому, великоголовому батькові, його звірячий гнів (У. Самчук);
Джихангір народився великоголовим, що вказувало на розум (П. Загребельний).
Словник української мови (СУМ-20)