Словник української мови у 20 томах

великокняжий

ВЕЛИКОКНЯ́ЖИЙ, а, е, іст.

Стос. до Великого Князя, великого князівства.

Єдиний знак великокняжого роду – золота гривна – поблискував на шиї [княгині Ольги] (С. Скляренко);

Поряд із Ярополковим наметом стояв ще один, такий самий, лише без великокняжого знака на верху (І. Білик);

І. Огієнко стверджує, що відсоток українських писарів у великокняжій канцелярії Великого князівства Литовського був немалий (з наук. літ.);

Дитинство у великокняжого хрещеника проходило звично для аристократичного кола. Гувернери, домашня освіта з учителями (з газ.);

Великокняжа влада.

Словник української мови (СУМ-20)

Значення в інших словниках

  1. великокняжий — великокня́жий прикметник іст.  Орфографічний словник української мови
  2. великокняжий — -а, -е, іст. Те саме, що великокнязівський.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. великокняжий — ВЕЛИКОКНЯ́ЖИЙ, а, е, іст. Те саме, що великокнязі́вський. Єдиний знак великокняжого роду — золота гривна — поблискував на шиї [княгині Ольги] (Скл., Святослав, 1959, 30).  Словник української мови в 11 томах