великокняжий
ВЕЛИКОКНЯ́ЖИЙ, а, е, іст.
Стос. до Великого Князя, великого князівства.
Єдиний знак великокняжого роду – золота гривна – поблискував на шиї [княгині Ольги] (С. Скляренко);
Поряд із Ярополковим наметом стояв ще один, такий самий, лише без великокняжого знака на верху (І. Білик);
І. Огієнко стверджує, що відсоток українських писарів у великокняжій канцелярії Великого князівства Литовського був немалий (з наук. літ.);
Дитинство у великокняжого хрещеника проходило звично для аристократичного кола. Гувернери, домашня освіта з учителями (з газ.);
Великокняжа влада.
Словник української мови (СУМ-20)