великомилостивий
ВЕЛИКОМИ́ЛОСТИВИЙ, а, е.
1. Який виявляє велику милість.
Тільки правда, тільки правда, тільки правда! – на чолі нашого народу. І він, великомилостивий, завжди творив свою історію тільки по правді (Остап Вишня);
Потрібно величезне зусилля і терпіння, щоб зберегти себе в чистоті і правді, адже терпіння – свята чеснота, без якої не можна жити в цьому світі. Її освятив Сам великомилостивий і довготерпеливий Господь (з рел.-церк. літ.).
2. Уживається як складова частина ввічливого звертання.
Мій великомилостивий пане Тимофію! (М. Грушевський).
Словник української мови (СУМ-20)