великоокий
ВЕЛИКОО́КИЙ, а, е.
Який має великі очі.
Юнак, що стояв поруч, великоокий, без шолома, з присмаленим чубом, зняв тремтячими руками свій автомат з шиї (І. Багряний);
– Булка! – Де вона тепер візьметься? – розважливо заперечив найстарший, одинадцятиліток Володимир, такий самий великоокий сміливець, яким був і його тато (М. Стельмах);
І тоді він побачив її: стояла за два кроки од вітрини, великоока (очі яскраво-сині) (В. Дрозд);
* Образно. А за вікнами так само цвіли великоокі мальви (М. Стельмах).
Словник української мови (СУМ-20)