Словник української мови у 20 томах

великополяни

ВЕЛИКОПОЛЯ́НИ, ля́н, мн. (одн. великополя́нин, а, ч.; великопо́лька, и, ж.).

Мешканці Великопольщі, історичної області Польщі.

Відверто ворожу позицію зайняли великополяни, проте малопольська знать і рицарі підтримали Людовіка й вітали його вступ на польський престол (з навч. літ.);

На схилі узгір'я розташований цвинтар заслужених великополян – місце, де ховають видатних мешканців Познані (із журн.);

На виставці експонуються польські народні костюми: великопольки з околиць Вроцлава та краків'янина з м. Прошовіце (з мови реклами).

Словник української мови (СУМ-20)