великосімейний
ВЕЛИКОСІМЕ́ЙНИЙ, а, е.
1. Стос. до великої сім'ї.
Першою формою окремої сім'ї була велика сім'я, яку називають також великосімейною громадою, з якої згодом виокремилася мала сім'я найближчих кровних родичів (чоловік, дружина, діти) (з наук. літ.);
Земельні ділянки перебували у володінні великосімейних громад, що включали в себе кілька поколінь найближчих родичів (з навч. літ.);
Конкретні матеріали переконують, що і серед українців характерним є великосімейний уклад – і не тільки в далекому минулому, а й у XIX та XX ст. (із журн.).
2. Те саме, що багатосіме́йний.
Великосімейна людина.
Словник української мови (СУМ-20)