велоергометрія
ВЕЛОЕРГОМЕ́ТРІЯ, ї, ж.
Метод дослідження функціональних можливостей організму, який ґрунтується на показниках велоергометра.
Проведення навантажувальних проб серцево-судинної системи, таких як велоергометрія, фармакологічні проби, дає змогу верифікувати діагноз ішемічної хвороби серця (з наук. літ.);
Найінформативнішою, найменш витратною, що оптимально підходить до умов нашої країни, є ЕКГ-проба з фізичним навантаженням, наприклад велоергометрія (з наук.-попул. літ.);
Велоергометрія допомагає виявити осіб, у яких виникає різке підвищення артеріального тиску під час фізичного навантаження (із журн.).
Словник української мови (СУМ-20)