Словник української мови у 20 томах

велополо

ВЕЛОПО́ЛО, невідм., с.

Спортивна командна гра в м'яч на велосипедах, у якій для ударів по м'ячу використовують спеціальну паличку з дерев'яним молоточком на кінці.

Велополо вигадали понад сто років тому, але пожвавлення інтересу до цього виду спорту відбулося останніми роками через зростання уваги до велосипедів (з наук.-попул. літ.);

Велополо – аналог кінного поло, але замість коня гравці приборкують велосипед (із журн.).

Словник української мови (СУМ-20)