верблюжа
ВЕРБЛЮЖА́, а́ти, с.
Те саме, що верблюденя́.
І вiн мiсяць, i другий, i третiй лiкував верблюдiв. Вiд запалення легенiв маленьких верблюжат, кволих i слабих (Ю. Логвин);
Верблюжа іде поруч зі своєю мамою, яка дбає про його безпеку (з газ.);
Незважаючи на типове забарвлення батьків, верблюжа народилося сніжно-білим (з Інтернету).
Словник української мови (СУМ-20)