Словник української мови у 20 томах

верифіковуватися

ВЕРИФІКО́ВУВАТИСЯ, ується, ВЕРИФІКУВА́ТИСЯ, у́ється, недок., книжн.

Пас. до верифіко́вувати, верифікува́ти.

Будь-яке теоретичне положення, доведене формально-логічним шляхом, верифікується практикою (з навч. літ.).

Словник української мови (СУМ-20)