верньєр
ВЕРНЬЄ́Р, а, ч.
1. У приладобудуванні – допоміжна шкала вимірювального приладу, що служить для точного відліку довжин чи кутів; ноніус.
Верньєр являє собою шкалу, що може рухатися вздовж основної; поділки на ній дрібніші, ніж на основній шкалі (з наук.-попул. літ.);
У сучасних кутомірних приладах верньєр застосовується рідко (із журн.).
2. У радіотехніці – пристрій для точного настроювання радіоапаратури.
Все ж таки я ще раз підправила верньєри настроювання, щоб воно було якомога точнішим, і вирішила слухати доти, доки голос Ван Луна не зникне остаточно (В. Владко);
Крутнулись верньєри. Зелені заблимали вічка. Зметнулись антени (М. Бажан);
Він [Гриць] покрутив верньєр приймача, знайшов тиху, лагідну мелодію (О. Бердник).
Словник української мови (СУМ-20)