верстка
ВЕ́РСТКА, и, ж., полігр.
1. розм. Те саме, що верста́ння.
Цей десяток фраз, очевидно, не вмістився з умов верстки газети (Іван Ле);
Генріх Теодорович .. чаклує над версткою.., компонуючи сторінку, приміряє набір, сюди й туди переставляє гранки металу (О. Гончар);
В епоху металічного набору верстка передбачала комплектацію текстових рядків, набраних вручну, на лінотипі або монотипі, та ілюстраційних кліше і т. ін. (з наук.-попул. літ.).
2. Відбиток зверстаного тексту, ілюстрацій.
Наприкінці 40-х років XX ст. було знищено 20 тис. примірників книги Ю. Яновського “Жива вода”, розсипано верстку його однотомника (з наук. літ.);
Окрім редагування і вичитування верстки, ймовірно, до останньої хвилини тривала робота над удосконаленням окремих розділів збірки (із журн.).
△ (1) Комп'ю́терна ве́рстка, інформ. – верстка із застосуванням комп'ютерного обладнання і спеціального програмного забезпечення для створення макета (у 2 знач.).
Початок комп'ютерній верстці був покладений тоді, коли було розроблене спеціальне програмне забезпечення, завдяки чому стало можливим створення макета сторінки на екрані монітора з подальшим роздруком на принтері (з наук.-попул. літ.);
Створення веб-сайтів, їх верстка та дизайн – робота оператора комп'ютерної верстки (з наук.-попул. літ.).
Словник української мови (СУМ-20)