верхоглядець

ВЕРХОГЛЯ́ДЕЦЬ, дця, ч., розм., рідко.

Те саме, що верхогля́д¹.

За головування тіпали його різні слизькоязикі верхоглядці, .. а він тримався свого, і життя його попадало на різні шальки терезів: то у високі передові, то у судові інстанції (М. Стельмах).